У Києві відкрили Центр стресостійкості
У Києві відкрили Центр стресостійкості

Програмна менеджерка ГО "Новий соціальний вектор", керівниця програми у Київська Академія Жіночого лідерства Тетяна Новицька:
- Над створенням Київського центру стресостійкості ми працювали разом із Департаментом соціальної політики КМДА та міською владою протягом трьох місяців. Посольство Канади надало кошти для ремонту приміщення, Фонд Народонаселення ООН в Україні профінансував купівлю офісної техніки, меблів та навчального обладнання, комунальні витрати місто. Наші партнери -Ізраїльська коаліція травми (ІТС) почали підготовку тренерів і в готові оплачувати їх роботу.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда наголосила, що війна вплинула на психоемоційний стан людей, які допомагають іншим. Це психологи, соціальні працівники, робітники комунальних структур тощо. Щоб допомагати киянам, треба спершу привести в адекватний стан людей, які це мають робити. Це і є головне завдання Центру.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Лариса Галадза та Заступниця голови КМДА Марина Хонда

До того ж допомога повинна бути різноплановою. За даними дослідження Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, не всі готові йти до психолога, але майже 80% людей готові вчитися першим навичкам, які допоможуть повернути власний ресурс чи допомогти близьким.

«Це проєкт, який буде працювати не лише з навчанням психологів. Він буде працювати з людьми, які надають допомогу киянам, незалежно від сфери. І безпосередньо буде можливість отримати індивідуально консультацію з психологом», — сказала Марина Хонда.

Нині Центр займатиметься такими питаннями:

  • підготовка тренерів для роботи по психоедукації фахівців першої контактної лінії;
  • проведення групових тренінгів, семінарів, майстер-класів для фахівців критичної інфраструктури міста для розвитку навичок соціально-психологічної допомоги;
  • впровадження супервізійного процесу в діяльність соціальних служб і проведення групових супервізій для фахівців першої лінії;
  • проведення індивідуальних психологічних, супервізійних, кар’єрних, коучингових консультацій для фахівців першої лінії;
  • залучення до співпраці з Центром фахівців — психологів, психотерапевтів, супервізорів, науковців;
  • залучення до співпраці науковців та проведення досліджень щодо психоемоційного стану киян;
  • залучення до співпраці донорів та громадських організацій, які працюють у місті Києві у сфері психоедукації.

«Результат (роботи над створенням Центру — ред.) дуже гарний. Він дуже комфортний та затишний. Думаю, тут буде величезна праця між психологами та киянами, які будуть приходити. Головне тут ми розуміємо, що якщо ми хочемо людям допомагати, то мусимо спершу себе зміцнити і зрозуміти, як самореагувати на стрес», — розповіла Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Лариса Галадза.

Лариса Галадза

Рівень вигорання психологів, які допомагають іншим подолати труднощі, дуже високий. І саме у цьому Центрі фахівці можуть знайти підтримку для себе, проводити тренінги, які допоможуть впоратися з надмірним психоемоційним навантаженням.

Заступник Представника Фонду Народонаселення ООН в Україні Павло Замостьян наголосив, що центр одночасно може виконувати кілька задач. Така багатофункціональність надзвичайно важлива і корисна як під час війни, так і після перемоги під час відбудови.

Павло Замостьян

«Для нас, як для Фонду Народонаселення ООН в Україні дуже важливою складовою діяльності цього центру є його робота в плані запобігання проявам насильства, зокрема, домашнього», — сказав Павло Замостьян.

Він підкреслив, що вчасна надана психологічна допомога (коли насильство ще не сталося, але в людини вже відбуваються прояви агресії) здатна запобігати негативним наслідкам у майбутньому.

Чому це важливо

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну помітно вплинуло на здоров’я мешканців столиці, в тому числі на фахівців, які забезпечують стійкість Києва.

За даними дослідження Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України за січень-березень 2023 року, на погіршення психоемоційного стану вплинули такі фактори:

  • повномасштабна війна з росією (96,4% опитаних),
  • неможливість планувати життя (70,5%),
  • відчуття небезпеки (66,9%),
  • зменшення доходів (50,2%),
  • суттєве погіршення самопочуття (46,8%),
  • зменшення часу на відпочинок (34,6%),
  • втрата близьких/друзів (11,6%),
  • втрата майна (4,1%).

Через те, що навантаження на фахівців зросло, а часу на відпочинок стало менше, втома і стрес для багатьох стали хронічними.

Вкрай важливо стало поширювати знання щодо зміцнення стресостійкості соціальних працівників, комунальників, медиків, викладачів та фахівців, які надають публічні та адміністративні послуги.

За словами Марини Хонди, задля дослідження опитали 5 тисяч 242 респонденти. Це були муніципальні робітники віком від 18 до 75 років. Вони відповідали на питання про те, як змінилось їх життя після повномасштабного вторгнення, яке оцінюють свій психологічний стан й чи готові звертатись за фаховою допомогою. Детальніше про результати читайте за посиланням.